"Українським заробітчанам треба дати можливість голосувати по інтернету"

"Українським заробітчанам треба дати можливість голосувати по інтернету"

Gazeta.ua

Президентові надважливо - зайнятися боротьбою з корупцією та зовнішньою політикою. І в жодному разі не лізти в господарку. Бо якщо глава держави займається всім, він не займається нічим. При цьому семи мільйонам українських заробітчан треба дати можливість голосувати по інтернету. Вони здатні змінити долю країни. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua сказав народний депутат Віктор Балога.

- Щоб вийти з кризи, народу варто подивитися, чи тих вони найняли на роботу. Під час Революції гідності сподівалися, що все буде гаразд. А виявилося - найняті працюють погано. Якби сталося диво і почали займатися економікою, то подолали б кризу дуже просто. Не треба говорити - ми боремося з корупцією. А показувати приклад. Який? Не брати на роботу своїх топ-менеджерів. Не брати по принципу земляцтва, - каже Віктор Іванович.


Починати має президент?
- Приклад має давати президент, а не міністр, якого він взяв на роботу. Президент повинен показати принцип людяності, високої моралі. Має себе обмежити у всьому. Якщо з цієї позиції підійти, то за півроку ми могли вийти з кризи. Насамперед це стосується економіки.
Рвемося у Європу, а в нас вода - погодинно. В яких умовах живе пересічний громадянин України? Якщо президент має свій банк - він бізнесмен. Знає, як робити бізнес. Створив для себе умови. От тепер створи умови для кожного українця, щоб він міг взяти кредит і відкрити власну справу.
Починати треба з рівних умов для всіх. Але для цього потрібно, щоб влада була високоморальна. Президент має стати батьком нації.

Який президент країні зараз потрібен? Порошенко цим вимогам відповідає?
- Все думаю - коли ж він стане Вацлавом Гавелом? Я був би щасливий, щоб народ не ковбасило. Ніж чергова революція, яка у нас призводить до зубожіння, краще ми робили б щороку вибори, як в Італії. Це залежить від Порошенка.

У парламенті майже припинили розмови про дострокові вибори. Їх може не бути?
- Вибори - це єдиний вихід із політичної, економічної та геополітичної кризи. Україна сьогодні стала об'єктом. За нас вирішують, що робити.
Ми не працювали ціле літо - що на розгляд Верховної Ради внесли проривне? Значуще для суспільства? Нічого нема.
Усе літо розповідали - вибори не потрібні, бо це трагедія для країни. Трагедія буде для деяких політичних сил, деяких політиків. Але не для народу. Тож хай краще буде трагедія для кількох людей, ніж для всієї нації.
7 мільйонів українців - на заробітках за кордоном. Усі хочуть жити, але тут для цього немає умов. Їх не створюють, але і з влади йти не хочуть.

Тобто, народні депутати здебільшого вдають, що працюють.
- Такий парламент не потрібен. Депутати ходять на роботу, аби поімітувати - у нас все добре. А треба так: зібралися - за один тиждень проголосували питання зовнішньої політики, за наступний - економіки, далі - силового блоку чи корупції. І все. Але нема політичної волі до того, щоб ми були кращими. Нема бажання ставати подібними до Німеччини, Італії чи США.

Усі визнають: наше головне зло - корупція. Однак віз і нині там. Чому?
- Народний депутат живе на 17 тисяч гривень? Ніхто в таке не вірить. На зарплату живуть 10-15 чоловік у парламенті. Давайте скоротимо половину державних службовців. Після того можна рахувати, скільки ще треба звільняти. Дамо міністру об'єктивну зарплату - 5 тисяч доларів. Але якщо вкраде - твій він, не твій - має сісти. Тоді закінчиться корупція.
Учитель за 2-3 тисячі гривень навчить дитину? І в школі нема корупції? Є. Бо інакше він помре. А медик нормально полікує за 3 тисячі гривень, які має за 10-15 років стажу? Ні. Що заважає зробити страхову медицину за тиждень? Треба внести проект у парламент і проголосувати.


Минула сесія показала: на важливі голосування коаліція не знаходить голосів. Виручали "Відродження", "Воля народу", "Опозиційний блок". Як буде на цій сесії?
- Ця коаліція має показати 226 підписів. Аби були елементи політичної культури. Бо від цього є повага і довіра. Якщо президент Порошенко завтра принесе свої з урядом і більшістю 100 законопроектів і скаже: "Це - першочергові, важливі для країни і народу. Не розходимося, поки не приймете". Клянуся - палець із зеленої кнопки не зніму, якщо це для країни. Маємо сісти, їсти бутерброди й голосувати. І матимемо конституційну більшість. Тобто президент повинен діяти так, щоб народні депутати не мали права відмовити. Поки що ж самі "розводи": "за це з тими голосуємо, а за це - з іншими".

Так простіше?
- Розводити завжди легше. Але країні це обходиться дорого.

Ймовірність дострокових президентських виборів висока?
- Не хотів би їх. Спочатку варто двічі-тричі Верховну Раду переобрати. Але Порошенкові треба змінити філософію. У посланні до парламенту каже: "Усіх чекав на Майдані 24 серпня в День Незалежності. Всіх вас хотів там бачити, і шкода, що багато кого там не було". Він - нещирий. Багатьох Героїв України не запросив. Такого ніколи не було, при всіх попередніх президентах. Немає значення, хто був президентом. Є Герой України дисидент і політичний діяч - Степан Хмара. Його президент не запросив на День Незалежності. І каже, що хоче консолідувати націю. Якщо хочеш, аби вся еліта працювала на країну під твоїм проводом, знаходь до кожного ключ і спілкуйся.

Після повернення з російської в'язниці Надії Савченко чимало хто пророкував їй президентство. Говорять і про такі перспективи музиканта Святослава Вакарчука. Неполітик може стати президентом теперішньої України?
- Мрію, щоб Бог вивів нашу націю із романтизму, дав розуму голосували не емоціями, а серцем. Холодним і жорстким. Треба, аби народ обирав безкорисливих.

Як цього досягти?
- За два роки зубожіння народ став залежнішим. Активне населення - на заробітках. Уявіть, завтра президент каже: "Я цю країну хочу розвивати, вношу у парламент закон про вибори. Він дозволяє кожному українцю, де б не був у світі, проголосувати по інтернету". Сім мільйонів отак раз - і змінили б країну. На поверхні є кілька речей, які треба зробити, і почнемо отримувати результат.

Що нас стримує?
- Ментальність сьогоднішнього керівництва держави. Ми будуємо демократичну країну, але маємо недемократичну виборчу систему. Люди не можуть знайти роботу на батьківщині і змушені їхати на заробітки. І фактично втрачають право голосувати. Хіба це демократія? Із цього потрібно починати.

Чому не складається з урядом технократів? Західні міністри не прижилися, а грузинські - малоефективні. Це було передбачувано?

- Немає значення - звідки ви. Спершу напишіть план роботи. Якщо не знаєте, запросіть американців чи німців. Вони допоможуть. І давайте, починаючи з Конституції, змінимо все. Подужати можна за півроку.

Порошенко всі проблеми повісив на себе. Узявся всім керувати. Тому він відповідальний, що в країні нема реформ. Не Яценюк, не Гройсман, а Порошенко. З його слів, у нас все нормально. Але макропоказники економіки кажуть про зворотне.

Є вихід?
- Можна зробити інакше. Президент набирає команду. Він не бідний чоловік - може собі це дозволити. І хай підготують програму реформ на рік - в охороні здоров'я, економіці. Хто не справляється, беріть іншу людину. Наймайте пацанів у джинсах із хорошою освітою. Тасуйте, доки діамант у тому місиві не випливе. А він точно випливе, і не один.

Як оцінюєте роботу Саакашвілі на посаді голови Одеської облдержадміністрації?
- Одеський край - специфічний. Туди не можна призначати людину, яка розламує громаду зсередини. Хороший він чи поганий, одесити вже визначилися. Не на користь Саакашвілі. Для чого кидати туди ментально іншу людину? Треба ставити свого, одесита.
З іншого боку, що може зробити окремий губернатор, якщо система не працює? Нічого. Навіть якщо ти золотий, станеш іржавий.

Національному антикорупційному бюро поки що нічим похвалитися. Працює мало часу чи причини в іншому?
- Якщо хочемо результатів, прокуратура й бюро мали б бути повністю незалежні. Необхідно дати їм повноваження і більше часу. Закони - це ще не успіх. Їх пишуть для пересічних людей. А треба, щоб еліти їх також виконували.

Ви очолювали Секретаріат президента Ющенка. Якби були головою адміністрації Порошенка, від чого відраджували б його?
- Говорив би йому те ж, що й вам зараз. Навіть ціною політичного програшу зробити на посаді президента все, щоб стати об'єднуючим фактором нації. Надважливо - зайнятися боротьбою з корупцією й зовнішньою політикою. І в жодному разі не лізти в господарку. Бо якщо глава держави займається всім, він не займається нічим.

А в уряді погодилися б працювати?
- Не в цій системі з таким набором цінностей.
Взагалі ж міг би очолити будь-яке міністерство. Охорони здоров'я, наприклад. Якщо не заважатимуть, за півроку не буде черг на лікування. Будуть закони, що відповідають потребам людей. Ніхто не шукатиме гроші в соцмережах. Навіть із тими коштами, що є, зроблю це. Міністр повинен бути менеджером, а не лікарем.

Ви критикували, що уряд виділить 80 мільярдів гривень на субсидії. Як без цих грошей вийти із "тарифного тупика"?
- Допомога має бути адресна. Дайте пенсію, зарплату - і нехай людина сама платить. Тут знову нещирість. Убивають середній клас - основу будь-якої нації. Люмпенізують його і роблять рабами.
Усі ці п'явки - обленерго, теплоенерго - надають послуги. Їм затверджують тарифи й під це виділяють гроші. А вони забезпечують відкати. Влада почала такий бізнес, як заробляння на субсидіях. І народ це розуміє.

Як повернути Донбас? І чи потрібно?
- Іноді достатньо відрізати палець, щоб не було гангрени. Референдум потрібен, щоб не президент чи Верховна Рада визначалися з долею Донбасу. Ніхто не давав повноваження в обхід нації приймати доленосні для країни рішення.
Я хочу, щоб Донбас був наш. Але питання - якою ціною? Давайте порадимося. Побачимо, як міркує суспільство і приймемо рішення. Можливо, болісне, неприємне. Але зупинимо війну. Зараз її експлуатують як різновид бізнесу. Це - неприпустимо. Потрібно максимально використовувати політичні методи і спілкування зі своїм народом. Тоді спосіб знайдеться.

Як бути з Кримом?
- Крим - український. Але питання повернення на порядку денному не стоїть.
Півострів буде наш тоді, коли в Україні буде почесно просити громадянство й паспорт. Зараз валовий внутрішній продукт на душу населення у Росії 15 тисяч доларів, а у нас - до 3 тисяч. Тому "русскоговорящее население Крыма любит Россию и лидера нации. Оно на него молится. А мы - враги".

Як Україні виплутатися з невигідних нам Мінських угод?
- Із них зрозуміло, що ми не є суб'єктом. Путін їх інтерпретує по-своєму, Порошенко - по-своєму, Меркель - по-своєму. Порошенку треба набратися терпіння і шукати двосторонній формат. Виходити з того болота, яке не треба у першу чергу нам. Здається, не потрібне й Путіну. Завжди третій, четвертий буде зайвий. Формат на двох був би дієвіший. Звісно, у переговорах "на четверо очей" має програти і Путін, і Порошенко. Потрібно знайти компроміс. Без нього війна не завершиться. 10 тисяч людей - убієнні. Якщо рахувати через призму людського життя, треба домовлятися. Коли нам співчувають і західна дипломатія щоразу заявляє про стурбованість - мене аж стьобає. Бо видно, що наші проблеми насправді їх не зачіпають.

У нас немає сил переламати це?
- У якому блоці перебувають Швеція, Фінляндія, Швейцарія? Скільки втратила Фінляндія території? Маннергейм усю Карелію віддав Росії. І як Фінляндія себе почуває? Жива, все нормально. А чому вона позаблокова? Путін кілька місяців тому на брифінгу з президентом Фінляндії сказав: "Ваш последний солдат умрет под флагом НАТО". Тобто, вступите в Альянс - анексую вас. З усмішкою сказав. Потужні за рівнем життя країни не йдуть у НАТО. Учора Порошенко (6 вересня під час виступу зі щорічним посланням до Верховної Ради. - Gazeta.ua) заявив, що наша мета, як Полярна зірка, - стати членом НАТО. Нащо він це робить? Не можна паразитувати такими речами. Ти фактично підпалюєш шнур під пороховою бочкою. Не роби цього. Головне, щоб люди були самодостатні, забезпечені і щоб був мир. Ми відкрили свій ринок для Євросоюзу. А нам що відкрили? Поквотували все. Нас і туди не візьмуть. Треба спочатку відповідати стандартам - законодавчо й ментально.

Скільки для цього потрібно часу?
- Якщо президент відкриє молодим дорогу для управління країною, дасть можливість голосувати тим, хто за кордоном, 15 років мінімум. У протилежному разі - ніколи цього не буде.

посмотреть на Gazeta.ua