"Найняв двох амбалів, які на мене напали. Відбили нирку"

"Найняв двох амбалів, які на мене напали. Відбили нирку"

Gazeta.ua

 Наш развод затянулся на год. Муж давно жил за мой счет. Когда-то был успешным бизнесменом, но лет восемь как прогорел. Случайно связался не с теми людьми. С тех пор только и делает, что ноет, каже киянка 34-річна Вікторія ­Негода.

У серпні торік вона розлучилася з чоловіком Андрієм, 34 роки. Судові слухання затяглися на 10 місяців.

 Коли я була в декреті з двійнятами, Андрій перестав шукати роботу. Півроку сидів вдома і проїдав наші сімейні гроші. Мусила піти працювати, бо не було за що жити, говорить Вікторія. Жодна робота йому не підходила. Не маючи освіти, хотів зарплату в тисячу доларів, бо вважає себе крутим бізнесменом. Щоразу повторював мені раніше я жила за його рахунок, а тепер він житиме за мій.

Подружжя було у шлюбі 15 років.

 З них вісім чоловік не працював. Став скупий і ревнивий, розповідає Вікторія.

Я спочатку працювала в магазині жіночого одягу. Коли зрозуміла, де продавці закупляють одяг, ризикнула і відкрила власний магазин. Ще розробляла знайомим сайти, вночі перекладала. Коли почалася війна, чоловік попер у Крим. Там у нас дача була. Хотів перевірити, чи все на місці. Застряв майже на рік. Повернувся іншою людиною. Став чіплятися до сусідів, які вивішували українські прапори. Вдома знищив все українське, навіть дівчачі вишиванки порізав і викинув.

Подружжя виховувало доньок 11-річних Аліну й Мілу.

 Андрій родом із Ростовської області. Там живе його рідня. Почав тягнути мене в Росію. Казав, що Україну розбомблять, тут буде війна. Коли зрозумів, що з розлученням і поділом майна я не жартую, подав зустрічний позов, що хоче залишити одну доньку собі. Це вирішив не просто так. Якби суд віддав мені обох, то я отримала би більшу частину будинку. Дав судді хабар, пояснює жінка. Розказував у суді, як він любить доньок, як за ними доглядає та як йому буде не вистачати діток. Суддя прийняв рішення віддати одну дитину чоловікові.

 Дівчата плакали, коли дізналися. Просили мене зробити все, аби не розділяли їх. Я навіть хотіла віддати свою частину будинку чоловікові. Але він уперся, що Аліну забере з собою. Це щоб зробити мені боляче. Аби підписала дозвіл на виїзд доньки в Росію, найняв двох амбалів, які на мене напали. Відбили нирку, пошкодили хребет. Поліція їх досі шукає. Я зрозуміла, що в такому стані нічим дітям допомогти не зможу, тому підписала йому дозвіл на вивезення дитини.

Андрій Негода у червні забрав доньку Аліну в російський Ростов-на-Дону.

 Діти щоранку лиш прокидаються, біжать до комп'ютера, аби поспілкуватися. Через розлуку за три місяці обидві серйозно перехворіли. Міла перенесла запалення легень. В Аліни було запалення вушних каналів. Мені важко бачити дитину в іншій країні. Хоча вона каже, що там її ніхто не ображає. Найгірше, що канікули закінчилися, діти пішли до школи. Міла про­довжує вчити українську мову, а Аліна почала говорити російською. Першого ж дня в російській школі вчителька згадувала про Україну. Розказувала її однокласникам, що братній народ зрадив росіян. Я просила чоловіка повернути доньку в Україну. Але він сказав, щоб їхала до нього. Я довго вагалася і вирішила переїхати в Ростов. Зараз оформляю дозвіл на виїзд молодшої доньки, продаю свій бізнес. Готова знову терпіти чоловіка-ледаря, аби діти були разом.

Андрій Негода розлучення та рішення суду не коментує.

посмотреть на Gazeta.ua