"Бойовики ходять у школи до старшокласниць"

"Бойовики ходять у школи до старшокласниць"

Gazeta.ua

 Мне страшно отправлять детей в школу. В Киевском районе на территории учебных заведений ходят бойцы с оружием. В прошлом году, пока мужчины пили, старшеклассники забрали винтовку и разгуливали по помещению. Ужаса наделали большого, згадує донеччанка 33-річна Ірина Лазука. Бойовики приходять на територію школи випивають, матюкаються. Потім діти те все повторюють дома. Сусідка розповідала, як син просив грошей на гульки. Не дала, тоді малий притиснув її до стіни і накрив триповерховим матом. Запитала, де бачив таке. Той і зізнався, що у військових. Там страшний безпрєдєл. Вояки приходять і до старшокласниць. Найнебезпечніший Київський район. Там їхній штаб, чимале скупчення людей.

Цього року директори шкіл збільшили суми вступних і благодійних внесків. Гроші витрачають на ремонт у класах, заміну вікон і нові підручники.

 Для першокласників вступний внесок становив близько 500 гривень, у середні й старші класи 300, додає Ірина Лазука. Школи в страшному стані. В багатьох буквально падає стеля. Парти старі, стільців бракує. Побиті обстрілами будівлі почали використовувати, але не скрізь є хоча б дах. Зросла кількість приватних шкіл.

На окупованих територіях Луганської й Донецької областей запрацює півтисячі шкіл. Дітей побільшало.

 Люди потинялися й повертаються. Якщо раніше вибирали школу, де найкраще навчають, то тепер де безпечніше. Головні критерії охорона, закрита територія. Привабливі приватні школи "Альтаїр", "Современник". Вартість навчання там висока. Вступний внесок у "Современнику" 200 доларів (5200 грн. ГПУ). Щомісяця треба платити за навчання й харчування. Але охорона серйозна. Територію патрулюють озброєні чоловіки. За два роки війни там навіть паркан надбудували. Зайти без дозволу директора неможливо. Діти мають перепустки. Навчання дуже своєрідне, як і скрізь, але книжки видали. Українська мова раз на два тижні, англійська раз на тиждень. Вивчають російську й історію ДНР, трохи математики й фізики.

В Ірини двоє дітей. Старший Артем навчається у восьмому класі. Менший Юрій першокласник. Виховує синів сама. Працює в салоні краси перукарем.

 Порівняно з минулим роком, перший дзвоник пройшов спокійно. Люди перестали морочитися шкільною формою, модними ранцями й крутими телефонами. Добре, якщо він просто працює. Шкільну форму відмінили, дозволяють приходити в чому є. Торік у соцмережах мінялися книжками, канцтоварами. Зараз все видали в школі.

Дітям заборонили розмовляти українською, навіть із батьками по телефону.

 Сейчас очень опасно разговаривать на украинском, каже луганчанка Ольга. Виховує сина-шестикласника. Вчителька про це попередила на зборах. У нас був україномовний клас. Тепер діти цькують одне одного за мову. Якщо хтось раптом забуде і скаже щось українською, обзивають нацистом, можуть ударити. Або про це кажуть старшокласникам і ті влаштовують розбірки. Якось під час уроків синові подзвонила тітка з Вінниці. Відповів українською. Мене того ж дня викликали до директора й попередили про порушення дисципліни. Найгірше, коли бойовики на вулиці почують "укроп­ську" мову. Батьків можуть покарати штрафом чи виправними роботами. Змушують мити лікарні чи громадські туалети.

Харчування оплачують батьки

На окупованих територіях відмінили безкоштовне харчування для молодших школярів. За обіди платять батьки.

 Обед в среднем стоит 10 гривен. Это каша, кусочек колбаски, хлеб и чай. Ребенок не на­едается, часто не кушает вообще, так как ему невкусно, пише на донецькому форумі Юлія, мати 7-річного Владислава. Торік ходили в їдальню всім класом, тепер за бажанням.

Дітям наймають броньоване таксі

 У нас есть спецслужба такси. Детей могут забрать на бронированной машине с вооруженным водителем, каже диспетчер Людмила. Досить популярна послуга. Одна поїздка обходиться батькам у 700 рублів (близько 200 грн. ГПУ), але їздимо в будь-який кінець міста. За день отримуємо до п'яти викликів. Іноді батьки скидаються й однією машиною розвозять п'ятьох учнів.

посмотреть на Gazeta.ua