Радянські реставратори клали ікону на підлогу і ставали на неї чобітьми

Радянські реставратори клали ікону на підлогу і ставали на неї чобітьми

Gazeta.ua

П'ять ікон, відреставрованих Олександром Андрущенком

1. Подвійний образ Георгія-переможця й Богоматері

Ікона перед реставрацією це тяжко хвора людина, яку несуть на ношах. Саме так доставили в майстерню подвійний образ кінця XVIII століття Георгія Переможця і Богоматері на звороті. Несли Георгієм доверху, бо Марія була ціліша. Якби ікону підняли зображення обсипалося б на підлогу. Воно покололося на дрібні луски. Брав їх пінцетом і приклеював на нову дошку. Складав як мозаїку. Втрачені деталі домалював. Ікону реставрували у 1970-х, але її роз'їли мікроорганізми. Напевно, у клей не додали антисептика зі шкури кролика, риб'ячих кісток, сухих міхурів осетра. Ними очищували шампанське. Тому на столичному заводі шампанських вин брали їх ящиками безкоштовно. ­Сьогодні кілограм таких коштує 400 доларів. Міхурі замочували й варили в дистильованій воді. Додавали мед, антисептики і висушували пластинами. Потім шматочок розмочували й реставрували ікони. Тепер купуємо готовий синтетичний клей. Теж у пластинах. Але хто його варив і з чого невідомо. Як і те, скільки протримається реставрація. Якісні клеї поважних фірм відповідно й коштують. А нас фінансують вкрай скупо.

2. Ікона Христос-Учитель

"Поновила баба Семчиха. 1749 рік" цей напис відкрив на звороті моєї першої реставрованої ікони Христос-Учитель. Це була дипломна робота. Майже метрова. Таку ж за розмірами Богоматір отримав на реставрацію одногрупник. Ікони разом висіли в церкві з кінця XVI століття. Рік працювали над ними. Виконані на дереві. Дуже якісно. Нещодавно бачив свою по телевізору в передачі про один із музеїв Західної України. Там не має ставки реставратора. Тому понищені цінності відправляють до Києва на безкоштовну реставрацію дипломникам. За іконами знайшов німецькі газети 1940-х років.

3. Святий Миколай

Святого Миколая взяв на реставрацію з Києво-­Печерської лаври. Ікона на полотні, XVIII століття. Дві третини таких дерев'яні. Востаннє полотно реставрували в 1950-х. Наклеїли його на новий сувій, щоб укріпити. Образ складали на місцях згинів він протерся, почала сипатися фарба. Мав обережно зняти наклеєну матерію, старий клей і "посадити" зображення на нове полотно. Потім заретушувати на згинах так, щоб ікона виглядала цілою. Ошелешений був, коли зняв полотно попередніх реставраторів і побачив у старому клеї відбиток чоловічого чобота. Видно, нова основа погано приставала. Тому радянські реставратори клали ікону на підлогу і притискали чобітьми.

4. Ікона Богоматері

Образ Богоматері виконаний на дереві. Шашіль поточив так, що деревина стала крихка, як стара монтажна піна. Ікона трималася купи завдяки срібному окладу. Його грабіжники виламали. А образ не забрали, бо він розсипався в руках. Реставрував півроку. На нову дошку переносив і переклеював уцілілі шматки зображення товсті, з міліметр. Урятував, бо від початку це була хороша робота. Ікона XVII століття, до реставрації жодного разу не покидала свій храм. Належить Корецькому жіночому монастирю Рівненської області. Зараз образ перебуває там у новому срібному окладі.

5. Дві ікони початку XIX століття

На дереві були намальовані лише обличчя й руки. Решта прикрашене штучними квітами. Зняв їх і ­домалював одяг. Мене зачарували майстерно промальовані обличчя. Хоча ікони народні. Скупник старовини торгував ними на столичному антикварному базарі. Хотів по 100 гривень за кожну. Продав за 30 обидві. Якби я їх не купив, він викинув би їх. Це було п'ять років тому.

посмотреть на Gazeta.ua