Шерсть ізабеллової масті коня переливається як дорогий шовк

Шерсть ізабеллової масті коня переливається як дорогий шовк

Gazeta.ua

Найчистокровнішими конями є порода ахалтекінців. Протягом 5 тисяч років їх не схрещували з іншими породами. З давніх часів ахалтекінець вважався конем царів і великих полководців. У своїх походах їх використовували Чингісхан, перський цар Дарій Великий, Іван Грозний, генерали Скобелєв і Корнілов, маршал Жуков. Ахалтекінців дарують президентам, монархам, великим промисловцям. Унікальною мастю ахалтекінців вважається ізабеллова масть. Вона зустрічається лише серед цієї породи. Шерсть коня має кремовий окрас або топленого молока, іноді досягає майже білого забарвлення. Порода характеризується витонченістю, красою руху і в той же час вражаючою міцністю. Ціна скакунів ніде не афішується. Але є інформація, що за одного коня можуть правити $2 млн.

Назва породи походить від назви туркменського плем'я Теке й від оазису Ахал, у якому поголів'я було найбільш численним. "Ізабеллову" масть назвали на честь іспанської королеви Ізабелли, яка в 17 столітті правила Нідерландами. Вона дала незвичайну обітницю своєму чоловікові. Поки король Альбрехт Австрійський не захопить порт в Бельгії, не зніме свою натільну сорочку. Облога тривала 3 роки. За такий термін колір сорочки королеви став зовсім не білосніжним. З тих пір ізабеллова масть стала називатися ще й кольором "сорочки королеви".

Найпоширеніші - кремовий, золотистий, рожевий, жовтий і навіть рожево-сірий. Кремовий колір ахалтекінців при різному світлі змінює відтінок. На сонці стає сріблястим, при заході - червоним, при ранковому освітленні - молочно-білим, при похмурій погоді - кольору слонової кістки. Якщо за конем добре доглядати, поверхня його тіла буде блищати і переливатися як дорогий шовк. Ізабеллова масть коня має блакитні очі, іноді зустрічаються зелені. Лошата народжуються білими, з рожевою шкірою. З віком їх шерсть темнішає. Ззовні у коня дуже тендітна, ніжна і тонка шкіра, насправді він дуже сильний і витривалий. Порода витримує великі морози і спеку.

Ахалтекінцям властивий високий зріст, м'язи без жодного зайвого відсотка жиру, витонченість. В середньому жеребець досягає 160 см в холці. Хвіст і грива зазвичай такого ж кольору, як і корпус, можуть бути трохи темніші або світліші. Рись, крок і галоп у коней високий і плавний. Скакун здатний витримувати тривалий час без корму і води, здійснювати тривалі переходи. Є інформація, що поранений в бою шаблею ахалтекінець ніс на собі п'ятьох солдатів. Троє з яких були поранені. Дорога тривала пісками впродовж кількох днів.

посмотреть на Gazeta.ua