Після весілля дівчина вже ніколи не вдягала вінок

Після весілля дівчина вже ніколи не вдягала вінок

Gazeta.ua

З давніх-давен український вінок слугував особливим атрибутом до святкового вбрання. Про символічне значення та обрядову функцію вікна у межах Відкритої школи історії розповіла майстриня давніх головних уборів Ніна Севастьянова.

За її словами, українки полюбляли чепуритися. Маленьких дівчат прикрашалися до церкви живими квітами та пір'ям. Дорослішаючи, кожна дівчина збирала власний підбір стрічок: якщо батьки їхали на ярмарки, вони привозили їй звідти по одній стрічці.

"Також дівчата збирали підбори, беручи участь у весільному обряді. Коли молода танцювала з кожною своєю дружкою, дарувала їм по стрічці. Вважалось, що чим більше разів дівчина бувала дружкою, тим більше мала стрічок. Так і збиралися в неї підбори до власного весілля", розповідає майстриня.

Стрічки старанно вишивали, прикрашали пір'ям. Для того, щоб вони виблискували на сонці, використовували золоту металізовану нитку і такий убір добре зберігався. Особливу роль відігравав віночок, зроблений із восковиць і паперу його обкладали навколо ікони, якою благословляли молодих.

"Цікаво, що наприкінці XIX поч. XX ст. неабияким попитом користувалась робота майстринь, які професійно виготовляли дівочі вінки. Але купівля таких виробів була тісно пов'язана з фінансовими можливостями. Якщо родина не могла замовити вінок, дівчина виготовляла його власноруч", каже лекторка.

Для того, щоб наочно продемонструвати тонкощі вдягання віночка, Ніна Севостьянова запропонувала всіх охочим відтворити традиційний образ українки. Спершу пов'язували стрічки, обов'язково вдягали ткану стрічку бинду. Лише тільки після цього одягали вінок.

Безумовно, однією з ключових подій було весілля, яке засвідчувало перехід дівчини у новий статус статус жінки. Прикрашаючи наречену, дружки виплітали так звані трібушки косички, які викладали на голові для фіксації святкового убору. Та найзворушливішим у весіллі був момент останнього дівочого вінка, коли сам віночок знімався і відбувалось покривання наміткою або каптуром. Після цього обряду дівчина вже ніколи не мала права "світити волоссям".

Тому традиційний український вінок був не лише святковим атрибутом дівочого вбрання. Він ніс у собі особливий символ дівочої юності та краси.

посмотреть на Gazeta.ua