Уряд спотворює адміністративну реформу і не бажає віддавати гроші громадам

TopLutsk.com

В Україні на сьогодні створено 159 об’єднаних територіальних громад. З них 5 – на Волині: Велицьку, Голобську, Зимненську, Смолигівську та Устилузьку. Загалом уряд затвердив на Волині 52 громади, хоча обласна рада прийняла рішення про перспективу створення 74 адміністративних одиниць в нашій області. «Ми захищали це рішення депутатів Волинської ради. А Кабмін порахував громади з точки зору спроможності. На сьогодні ми маємо вже не 74, а 91 пропозицію. Але це лише бажання! Спроможності існувати є лише в 52 затверджених Урядом», - пояснив директор Офісу реформ в області Анатолій Пахом’юк.Відтак, перші кроки із децентралізації – зроблено. І настав час зробити якісь висновки. Для цього і зібралися депутати та голови цих об’єднаних територіальних громад поділитися враженнями, а, зокрема, недоліками, на засідання прес-клубу в редакції газети «Волинь-нова». Усі сільські голови були одностайними в найболючішій проблемі: субвенції на освіту не вистачає, тому доводиться ці витрати перекривати із власного бюджету. «Люди й досі не сприймають нововведення. Є проблема освітян. Щомісячної субвенції категорично не вистачало енергоносіїв для шкіл. Ми прирівняні до міста, а тому маємо коефіцієнт на учня. Якби його не було, то могли б зекономити 400 тисяч. Навчальні заклади потрібно оптимізувати. А ще школи, в яких менше 25 учнів з 2017 року переведуть на місцевий бюджет. А це вже катастрофа», - бідкається голова Голобської громади Сергій Гарбарчук. «Найперше – не вистачає коштів. Коли ми тільки об’єднувалися, держава декларувала субвенцію на громади в бюджеті 3,4 млрд грн. А зараз все перерахували і залишили всього мільярд. Законодавство відстає, зокрема земельне. Землями й досі розпоряджається Держземагентство, що затримує видачу актів», - розповів голова Зимненської об’єднаної громади В’ячеслав Католик. «Не вистачає кадрів, планували відкрити центр надання адміністративних послуг. Проте наразі і тут стикнулися із обмеженням з казначейства, яке не дає можливість закупити усю необхідну для Центру оргтехніку», – поділилася враженнями від реформи голова Смолигівської громади із багатолітнім стажем Галина Прус. «Лише після виборів змогли завдяки нарешті прийнятим законам офіційно зареєструвати громаду. Ми не зареєструвалися в триденний термін, як це передбачено законодавством. Але, на даний час ми вже працюємо, обрали виконавчий комітет, розробляємо стратегію розвитку громади, яка відповідатиме усім вимогам Євросоюзу. Проблемою номер для усіх громади залишається бездоріжжя», - каже голова Устилузької об’єднаної громади Віктор Поліщук. «Ми не маємо яскраво вираженого адміністративного центру. Нам його ще треба створити. Я коли йшов на вибори, обіцяв людям,що буде краще, але поки що цього не відчутно. Потрібно було, щоб люди, приїхавши в центральну садибу, отримали увесь спектр послуг», - вважає голова Велицької громади Віктор Ковальчук. А потім своїм баченням просування Адміністративної реформи на Волині поділилися депутати. Тут чітко поділили на «за» і «проти». «Ніхто з центру не збирається віддавати гроші. Якби повноваження віддали. А гроші – шкода. Це може залишитися невдалим експериментом», - вважає депутат Юрій Поліщук. «Все ж треба кращу координацію цих всіх реформ», - висловився представник від політичної сили «УКРОП» Олександр Курилюк. «Не будете об’єднуватися – не отримаєте фінансування. Отакий месидж отримують селяни. Чи правильний він? Певно, треба шукати якісь інші стимули. А проблема одна – сирість Закону «Про адмінреформу», - висловив свою думку головний волинський радикал Юрій Ройко. «Чому буксує реформа? Бо її постійно спотворює Уряд і централізує фінансові потоки під себе», - знову наполягав на наболілому перший заступник голови облради Олександр Пирожик. Депутат від «Нашого Краю» Святослав Кравчук намалював світлу мрію: «Ми можемо ще 25 років критикувати уряд, а можна просто підтримати цих 5 громад, щоб вони були прикладом для всієї України. Щоб Волинь стала пілотною». «Ми зараз не повинні говорити про недоліки реформи. Цю реформу зупинять лише політики, які шукають недоліки», - захищав нововведення депутат від БПП Віктор Козак. А от депутат облради Іван Киричик вважає, що і далі треба працювати і тоді нас почують: «Чим більше буде об’єднаних громад, тим більше буде проблем і тим швидше про них почують в Києві. Бо, якщо одного не чують, то десять вже почують точно». На засідання Прес-клубу запросили також і голів сільських рад, які ще не взяли участі в адміністративній реформі. «Я не боюся об’єднуватися, навіть після того, як почула про всі недоліки», - прокоментувала почуте Прилісненський сільський голова Наталія Цісарук. «Я не знаю на яких умовах я маю об’єднуватися із сусідами, на якій пайовій участі. Говорив із Веснянківським сільським головою. І він не знає. Тому, найперше: має бути створена група фахівців, які порахують економічне обґрунтування. Людям потрібні покращення, тобто чіткі економічні показники – найважливіші», - має своє бачення Звірівський сільський голова Сергій Панасович. Зазначу, що усі присутні за дві години виділили аж одну перевагу: громади мають можливість брати участь в Міжнародних проектах, які допоможуть розбудовувати інфраструктуру села. Звичайно, на умовах співфінансування. Зазвичай європейці просять людей зібрати 10% вартості.

посмотреть на TopLutsk.com