Які банки мають реальні шанси на мільярди з держбюджету

Економіст

Наприкінці минулого року Національний банк України визначився з переліком банківських установ, які можуть претендувати на державну підтримку. Втім, негайної рекапіталізації потребують не всі банки з «реєстру» системоутворюючих. Окрім того, під питанням залишається і спроможність держави виділити кошти великим приватним банкам, і доцільність таких витрат. У новому році проблеми можуть виникнути навіть у найбільших банків. Уряд заклав до бюджету 2015 року 36 млрд гривень на капіталізацію банків, ще 20 млрд гривень передбачено на підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Банкіри вважають, що підтримку від держави отримають лише системні фінустанови, інші будуть закриті, – пише Олена Губар, журналіст LB.ua. Вісім щасливчиків Щоб у майбутньому не допустити банкрутства великих банків, яке торік спіткало Брокбізнесбанк, ВіЕйБі та «Форум», Нацбанк та уряд почали перейматися їхньою підтримкою. Мова йде про капіталізацію банків, які цього потребують. Натомість держава отримає частки в проблемних установах. Торік 35 банків пройшли стрес-тест. Він показав, що 18 установ мають потребу в сумарній допомозі в 66 млрд грн, у решти такої потреби немає. Банки, які не зможуть наростити капітал самостійно, звернуться по підтримку до уряду. Але в НБУ вважають, що отримати допомогу зможуть далеко не всі установи. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – заявила наприкінці минулого року керівник Нацбанку Валерія Гонтарєва. Досі Нацбанк та уряд не озвучували чітких критеріїв для можливої націоналізації фінустанов. Були лише заяви про те, що підтримано може бути системоутворюючі банки. Проте наприкінці минулого року регулятор нарешті визначив, які саме банки є системно важливими. Своєю постановою №863, центробанк вказав, що ними вважаються: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Дельта Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк, Сбербанк Росії. Кому скільки Немає питань з приводу державних Ощадбанку та Укрексімбанку. Раз уже акціонером банку виступає країна, вона й повинна підтримувати ці установи на плаву. В капітал Ощадбанку вже внесено 11,6 млрд грн, а Укрексімбанк буде докапіталізовано на 5 млрд грн найближчим часом. Найбільший в країні приватний ПриватБанк (належить дніпропетровським олігархам Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову) також потребує допомоги – за результатами стрес-тесту його потреба в коштах становить 4 млрд грн. Усі попередні роки банк нарощував капітал за рахунок отриманого прибутку, однак тепер цих коштів недостатньо. За результатами трьох кварталів 2014 прибуток Приватбанку склав лише 426 млн грн. Тому банк шукає інші джерела. Ними можуть стати, зокрема, 725 млн грн, які ПриватБанк виручить від продажу своєї грузинської «дочки» (покупцем виступає Bank of Georgia). Що стосується Райффайзен Банку Аваль (дочка австрійського Raiffeisen Bank International), то відразу ж після проведення стрес-тесту він відзвітував про те, що не потребує додаткового капіталі. До списку системних фінустанов потрапили і два російських банки. Ними виявилися Промінвестбанк, який належить державному російському Зовнішекономбанку, і Сбербанк Росії, власником якого є однойменний російський держбанк. Причому Зовнішекономбанк – не стільки банк, скільки державний фонд прямих інвестицій, у нього немає банківської ліцензії і він не регулюється російським центробанком. Ще в 2011 році український Forbes із посиланням на прес-службу Зовнішекономбанку писав, що одна з його головних цілей – «розширення меж присутності російського капіталу на ринках України». Промінвестбанк потребує збільшення капіталу на 4,7 млрд грн, а ось у Сбербанку Росії потреби в грошах немає. Тим не менш, Нацбанк пильно стежить за їхньою діяльністю – глава центробанку Валерія Гонтарєва повідомила, що у всіх банках з російським капіталом працювали куратори НБУ. У списку опинився й Дельта Банк, 70,61% якого належить Миколі Лагуну, а решта – американській компанії Cargill. Ось уже кілька місяців банк не повертає клієнтам депозити. У Нацбанку також визнають наявність проблем в установи. «У банку є проблеми. Поки НБУ працює над капіталом з акціонерами, у тому числі з Cargill. Найбільший акціонер банку продає непрофільні активи. Ми розраховуємо, що банк вирішить свої проблеми, але якщо ні, то ми всі знаємо, що відбувається з неплатоспроможними фінустановами», – повідомила Валерія Гонтарєва. Раніше власник Дельта Банку Микола Лагун оголосив про те, що на початку 2015 року планується збільшення його капіталу на 1,2 млрд грн і відновлення платоспроможності фінустанови. Ще одним банком, чия докапіталізація може бути утруднена, є Укрсоцбанк, що належить італійській UniCredit Group. Акціонер повідомив про готовність вносити кошти в свою українську «дочку», проте це відбудеться при виконанні Україною двох умов. «Ми проінвестували в Укрсоцбанк вже $2 млрд і збираємося нарощувати його капітал. Але для цих інвестицій ми хочемо бачити виконання двох умов: посилення в Україні захисту прав кредиторів і стабілізацію ситуації в країні», – заявив Роберто Нікастро, генеральний менеджер групи UniCredit. Поки жодної з цих вимог італійського інвестора так і не було виконано. Однак в UniCredit Group налаштовані оптимістично і вважають, що ситуація повинна змінитися на краще найближчим часом. Суму необхідної докапіталізації Укрсоцбанку, яка була з’ясована в результаті стрес-тесту МВФ, в італійській групі не розголошують. Системна витрата Держава навчилася закривати банки, але ще не навчилась їх ефективно підтримувати. Принаймні, досвід минулих років з націоналізацією банків виявився негативним. У 2009 році уряд націоналізував Укргазбанк, Родовід Банк і банк «Київ». Проте в результаті роботу вдалося відновити тільки Укргазбанку. Інші дві установи так і не змогли відновити повноцінну діяльність. Родовід Банк отримав статус санаційного і, по ідеї, повинен працювати з активами проблемних фінустанов, однак так і не почав цим займатися, позаяк парламент не вніс змін до відповідних норм законів. Банк «Київ» зараз має серйозні проблеми з платежами і не повертає депозитів вкладникам. «Вважаю, що практично єдиним випадком, коли державі доцільно рекапіталізувати приватний банк, є рекапіталізація великих системних банків, так званих too big to fail. Таким банкам держава просто не може дозволити збанкрутувати, оскільки наслідки такого банкрутства будуть занадто важкими для всієї економіки країни», – говорить Тамаш Хак-Ковач, голова правління ОТП Банку. До того ж капіталізація комерційних банків може значно підвищити навантаження на держбюджет, яке й так високе. «Тільки на рекапіталізацію НАК «Нафтогаз України» передбачається спрямувати 115 млрд грн, причому основну частину цієї суми вже виділено. Крім зростання держборгу, підвищення навантаження з його обслуговування на майбутні бюджети держави такі операції є потужним каналом грошової емісії в Україні. А крім НАК «Нафтогаз України» така емісія потрібна, наприклад, і для фінансування Фонду гарантування вкладів. Ніхто не знає, яких витрат потребує відновлення Донбасу. Чи треба при цьому фінансувати ще й приватні банки?» – запитує Роман Шпек, старший радник Альфа-Банку (Україна). За його словами, в програмі співпраці України з МВФ записано, що основне навантаження з рекапіталізації банків має нести не держава, а акціонери.

посмотреть на Економіст