Бюджет-2015: "соціалку" не урізано, але недобір доходів гарантовано

Економіст

У ніч із 28 на 29 грудня Верховна Рада після багатогодинного засідання під тиском уряду затвердила бюджет України на 2015 рік. За що проголосували депутати, залишалася загадкою для самих депутатів – багато правок в документ вносилося по ходу засідання, і в результаті багато нардепів так і не зрозуміли, що ж саме увійшло в головний фінансовий документ країни. Ситуація не прояснилася навіть після публікації закону про Бюджет 2015 у «Голосі України» 31 грудня. Доповнень, що містять цифри, не було аж до вчорашнього дня (12 січня). Що в підсумку прийняла Верховна Рада і підписав президент України, і чи зможе уряд виконати цей бюджет? ЛІГАБізнесІнформ проаналізувала Бюджет-2015 і використала коментарі аналітиків дослідницького центру CASE Україна щодо ймовірності успішного досягнення заявлених показників. Доходи бюджету, за планом уряду, повинні скласти 475 900 000 000 грн, витрати – 527 900 000 000, при номінальному ВВП – 1,7 трлн грн (-4,3 ВВП), дефіцит бюджету – 63700 млн грн, або 3,7% ВВП (квазідефіцит з урахуванням дефіциту НАК «Нафтогаз», засобів необхідних на рекапіталізацію банків і Фонду гарантування вкладів та ін. перевищить 10% ВВП). Основне джерело фінансування такого дефіциту Національний банк України, інакше кажучи – грошова емісія. За рік держава має намір позичити близько 294 млрд грн – в основному, на зовнішніх ринках. Велика частина цих коштів піде на погашення боргів (близько $11 млрд тільки боргів номінованих у валюті). Доходи Прийнятий закон про держбюджет на 2015 рік передбачає зростання надходжень до бюджету на 30% порівняно з 2014-м. Виконувати амбітний план по доходах уряд розраховує за рахунок масштабного перегляду податкового законодавства, нагадує CASE Україна. Перед голосуванням бюджету депутати прийняли цілий ряд податкових та бюджетних змін, які за задумом Кабміну забезпечать вражаюче зростання податкових надходжень і скоротять держвитрати. При цьому чиновники не хочуть враховувати той факт, що в умовах спаду економічної активності вони де-факто збільшили податкове навантаження і тим самим гарантували масштабний недобір податкових надходжень. Практика 2014 показала, що введення нових податків не має достатнього дохідного потенціалу. Тому бюджет у прийнятій редакції обіцяє недовиконання плану доходів на рівні 30-40 млрд грн за підсумками року. Витрати: ефемерне скорочення Сумарно витрати держбюджету плануються в 527,9 млрд грн – на 19,4% більше, ніж роком раніше. Найбільші статті витрат – оборона (16,2%), обслуговування боргу (18,4%), соціальні витрати, в тому числі й фінансування дефіциту Пенсійного фонду (27,8%). При цьому скорочуються витрати хіба що на підтримку економіки, в першу чергу – вугільної галузі. Вся інша економія – технічна, пов’язана з переведенням частини витрат на місцевий рівень і зміною класифікації, зауважує CASE Україна. Скорочення адміністративних витрат нерівномірне. Якщо не враховувати різке зменшення Резервного фонду і фінансування капітальних вкладень Кабміну, то виявиться, що, по суті, видатки на фінансування загальнодержавних функцій залишилися на рівні 2014 року. Залишаються на колишньому рівні й неефективні соціальні витрати. Незважаючи на заявлене «заморожування соціалки», фінансування соцвитрат збільшується на 12,3% до 97,7 млрд грн через збільшення дефіциту Пенсійного фонду та програм забезпечення житлом військовослужбовців. Фінансування війни Сумарні витрати на оборону та охорону правопорядку зростуть до 82,9 млрд грн і перевищать 5,3% ВВП. З них 44,1 млрд грн буде направлено саме на оборону, решта – на Нацгвардію, СБУ та МВС, зазначає CASE Україна. Крім того, передбачено 6 млрд грн держгарантій для покупки техніки та озброєння. Також збільшуються видатки, які безпосередньо не можуть бути віднесені до військових. Наприклад, у бюджеті 2015 передбачено 2,6 млрд грн на підтримку військовослужбовців та біженців, відновлення інфраструктури і т.ін. Щодня бойові дії коштуватимуть Україні понад 250 млн грн. Крім цього, на цілі, пов’язані з АТО, можуть спрямовуватися кошти з інших програм (капітальні вкладення Кабінету міністрів, Резервний фонд тощо). Іван Зайцев

посмотреть на Економіст