Кози приведуть потомство у жовто-блакитних нашийниках

Кози приведуть потомство у жовто-блакитних нашийниках

Gazeta.ua

Урік кози мешканці унікального фермерського господарства "D'Elise" увійдуть у патріотичних нашийниках.

Власник козиної ферми бельгієць Бернар Віллем розповідає, що позначаючи тварин жовтими та синіми нашийниками, не планував жодних патріотичних акцій, просто так у їхньому господарстві помічають вагітних кіз, які приведуть потомство вже у наступному 2015-му році.

Фермерське господарство, яке випускає українські козячі сири високої якості Fromages d'Elise знаходиться в селі Дмитровичі, 55 км від Львова. Тут виготовляють одні з найцікавіших в Україні органічних молочних продуктів, зазначених за всіма стандартами "Біо".

Ферма носить ім'я дочки - Елізи. А сам Бернар вибудовує крок за кроком такий сімейний бізнес з душею для своєї сім'ї - маленької Елізи і дружини Марії. "Але якщо дочка не побажає продовжувати займатися фермою, бізнес завжди можна продати і придумати новий", - говорить він.

Бернар Віллем, за освітою архітектор, своєю професійною діяльністю вважає розробку бізнес проектів. Приїхав в Україну ще в 90-х, з партнером по бізнесу. Обставини склалися так, що справи не пішли, партнер поїхав, а Бернар залишився. Сучасні технології дозволяють йому займатися проектним менеджментом дистанційно і весь вільний час присвячувати сім'ї та хобі фермерству.

"Коли я бачу, скільки пустує земель", - розповідає Бернар, - "мене охоплює подив, чому ніхто не хоче займатися тваринництвом, і розведенням кіз зокрема це вигідна справа. Адже кози невибагливі і мало хворіють. До того ж їх молоко цілюще воно легше засвоюється організмом. Крім того у вас і вода скрізь підведена, і світло, і газ це просто мрія, а не умови для розвитку фермерства. У мене на батьківщині люди не мають таких зручностей, та все одно утримують невеличкі ферми, десь до сотні кіз…"

Розпочинати фермерську справу Бернар, ніколи і не мріяв. Просто він любить хороший сир,а відшукати його у магазинах не завжди вдавалося. Рішення було простим робити улюблений сир самотужки. Кожного разу трохи сиру лишалося. "Так у нас з дружиною назбиралася ціла колекція власних сирів, - Згадує п.Бернар, - адже в залежності від часу зберігання, сир набуває інакшого смаку, відповідно і називається інакше. Друзі, які приїздили з Європи, смакували наші делікатеси і жартували, що пора вже започатковувати бізнес. А потім все вийшло само-собою. Планували обзавестись дачною ділянкою, а купили ферму".

Бернар не називає своє господарство "бізнесом", а просто "проект". Після завершення "проекту з козами" він має намір втілювати у життя свій наступний "проект" по відгодівлі бичків. Невеликий експеримент у цьому напрямку він уже провів і задоволений результатами.

посмотреть на Gazeta.ua