Чому українські банки опинилися на межі краху

Економіст

Цьогоріч українська банківська система зіткнулася відразу з декількома викликами – зростанням проблемної заборгованості, девальвацією, відтоком депозитів, масовим виведенням з ринку банків, втратою активів у зоні АТО і Криму... Найгостріша проблема, яку банкіри повинні вирішити в найближчому майбутньому, – дефіцит ліквідності, пише газета «Капитал». Відтік свідомості У січні-листопаді клієнти забрали з банків 60 млрд грн з гривневих рахунків і депозитів та $9 млрд – з валютних. Це 14% і 30% від загального обсягу депозитів відповідно. Тобто клієнти намагаються вивести з банківської системи в основному валюту. Банкіри розповідають, що депозити забирають у першу чергу заможні клієнти, які бояться нести ризики країни. І якщо гривню люди ще кладуть на рахунки в фінустанови, то валютні депозити нести побоюються. Причина – через обмеження Національного банку забирати валютний депозит після закінчення його терміну у валюті можна не більше ніж на 15 тис. грн за день. А достроково – тільки в гривні. Коли національна валюта знецінюється з кожним днем, ризикувати валютними заощадженнями ніхто не хоче. Від девальвації страждають не тільки клієнти, заощадження яких знецінюються, а й самі банки. Їхні валютні зобов’язання стрімко зростають. На 1 грудня частка валютних депозитів становила 47%, тоді як на початок року – 37%. І це при відтоку валютних депозитів у 30%. Аналогічна ситуація з кредитами. Фінустанови згортають валютне кредитування – у січні-листопаді банки скоротили кредитний портфель у валюті на $7 млрд. Але частка валютних кредитів росте через девальвацію. Якщо на початок року вона становила 34%, то на 1 грудня – 50%. А позичальникам стає все важче розраховуватися з банками. «Якщо подивитися на структуру кредитної заборгованості за простроченням, то, звичайно, валютні кредити юросіб дають дуже велику фору. Тільки офіційне прострочення за валютними кредитами становить близько 14%», – говорить начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов. Неофіційні дані з простроченої заборгованості на порядок вище. За валютними кредитами юросіб вона сягає 50%. В цілому ж прострочена заборгованість становить близько 30%, визнають банкіри в неофіційних бесідах. Капітальний огляд Все це змушує фінустанови доформовувати резерви. У січні-листопаді банки відрахували в резерви 72 млрд грн, або 34% всіх їхніх витрат. Але й цього не достатньо. Багато банків сьогодні економлять на резервах. Наприклад, рівень покриття резервами кредитного портфеля Промінвестбанку на 1 жовтня становив 3,7%, Дельта Банку – 7,9%, банку «Фінанси та Кредит» – 8,2%. «В цілому універсальні банки повинні резервувати сьогодні близько 10-20%», – стверджує Блінов. Якщо банк отримує від своєї операційної діяльності прибуток, то сформувати потрібну кількість резервів для нього не проблема. Але коли основна діяльність фінустанови збиткова, вона змушена формувати резерви за рахунок свого капіталу. І якщо цього капіталу недостатньо, банки намагаються розформовувати резерви. Це дозволить їм утримати норматив достатності капіталу на рівні необхідного мінімуму. А у багатьох фінустанов він сьогодні на грані. Наприклад, у Дельта Банку на кінець ІІІ кварталу норматив достатності капіталу становив 10,02% при необхідному мінімумі в 10%, у банку «Фінанси та Кредит» – 10,52%, у ПриватБанку – 10,96%. Всі три банки треба докапіталізувати. В цілому банківська система потребує докапіталізації на 170 млрд грн, йдеться у щорічному звіті з банківського сектору групи ICU. Причому 135 млрд грн додаткових вливань потрібно банкам зі списку топ-35. Це вдвічі перевищує суму в 66 млрд грн, які потрібні на докапіталізацію за версією НБУ. Знайти ці гроші в умовах кризи непросто. «В умовах девальвації інвестиції в капітал банку автоматично призводять до курсових втрат. Тут не стоїть питання – вигідно чи невигідно. Стоїть питання – збираєшся працювати в Україні чи ні», – вважає Блінов. «Всі нерезиденти мріють піти з України, просто вони ще не знають як. Іноземці не хочуть докапіталізувати свої банки – дурних грошей немає, поганих інвесторів теж», – говорить голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат. Так, італійська група UniCredit, якій належить український Укрсоцбанк (на фото), не поспішає робити заяви про збільшення капіталу. Італійці вже кілька років безуспішно намагаються продати українську фінустанову. Тому, щоб не витрачати кошти, в банку надали перевагу зменшенню активів. «Банк повинен або збільшити капітал, або представити план скорочення чи реструктуризації активів протягом двох-трьох років. Ми пішли другим шляхом і вже на 2/3 виконали план, розрахований на три роки», – розповідав раніше в ЗМІ колишній перший заступник голови правління Укрсоцбанку Сергій Маноха. В бюджеті грошей на націоналізацію проблемних великих фінустанов може не вистачити. У проекті бюджету на 2015 на їх докапіталізацію Кабмін заклав 35 млрд грн. Гроші будуть залучати шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики. А викуповувати папери, швидше за все, знову доведеться Нацбанку. Така емісія гривні небезпечна тим, що створює тиск на курс, а подальша девальвація змусить акціонерів банків знову шукати гроші.

посмотреть на Економіст