Тернополяни створили рекордний дідух з 9000 колосків! ФОТО

Тернополяни створили рекордний дідух з 9000 колосків! ФОТО

За Збручем

Дідухів різних форм і з різних видів зернових виставили на огляд в Українському домі «Перемога». Кілька десятків символів українського Різдва виготовили вихованці та педагоги обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Серед цікавинок цьогорічної виставки – восьмиметровий дідух та дідухи у формі тризуба.

- Всі ці зернові, з яких зроблені дідухи, вирощені у нашому центрі, – розповів Іван Герц – директор еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. – Овес, пшениця, жито, ячмінь – все це діти вирощують на наших ділянках. Протягом року вони доглядають за злаками, а в кінці року – виготовляють із них дідухи. Дітям пояснюємо, що звичаї, так само як і українська мова, робить народ нацією. Немає звичаїв, нема мови – нема нації, немає країни. Утім, ми робимо не тільки традиційні дідухи-обереги, а й національні символи, наприклад, тризуб.

Восьмиметрового дідуха разом з рідними, юними екологами та вчителями виготовив майстер народної творчості Ярослав Осадца. Цей велетенський виріб відображає річний календар. Він має чотири яруси – чотири пори року. Кожен ярус ділиться на три місяці, а місяці – на тижні і дні, а дні – на години. У ньому використано чотири види злаків: ячмінь, пшениця, жито та овес. Овес, за словами Ярослава Осадци, має обов’язково бути у дідусі, тому що Ісус народився в яслах, а худобу годують вівсом. На виготовлення цього дідуха пішло майже дев’ять тисяч колосків. Оскільки висота приміщення не дозволяє зібрати дідух повністю, він розділений на дві частини. Маківку майстер оздобив Ангелом, який сповіщає добру новину, трохи нижче розміщені аплікація із соломи «Народження Христа» та різдвяний павук, як символ різдвяних свят.

Крім дідухів та інших виробів із зернових і соломи на виставці також є новорічно-різдвяні композиції з природніх матеріалів. Оглянути всю експозицію тернополяни можуть упродовж зимових свят – до 20 січня 2015 року.

Ольга Трач

Фото автора

посмотреть на За Збручем